Радимо ознайомитися

                      Інтерактивні методи навчання

1.      Бесіда

У вступній бесіді вчитель окреслює коло питань, які розглядатимуться на уроці. При цьому він спирається на знання і суб’єктивний досвід учнів, наводяться цікаві приклади з життя та парадоксальні ситуації, демонструється зв'язок матеріалу, що вивчається, з раніше вивченим. Учитель указує на практичне значення теми, яка розглядається.

2.      Створення проблемної ситуації

Цей прийом полягає у постановці проблемного запитання, демонстрації експерименту чи пропонуванні до уваги дітей певної логічної суперечності, для розв’язання та пояснення яких у школярів не вистачає знань. Таким чином виникає потреба у вивченні нового матеріалу або доповненні, поглибленні вже відомих понять і явищ.

3.      Використання технології «Мозкова атака»

Даний метод полягає в колективній творчій роботі з розв’язання певної складної проблеми, що передбачає вибір з кількох можливих варіантів. Усі учні об’єднані спільною роботою над пошуком істини. Розмірковуючи над поставленою проблемою, висуваючи гіпотези, доповнюючи або спростовуючи ідеї один одного, учні доходять спільного висновку.

Алгоритм дій:

а) Формулювання проблеми, визначення завдань, терміну обговорення пропозицій.

б) Висування ідей, суджень, реєстрація їх на дошці.

в)Обґрунтування ідей їхніми авторами, загальне обговорення: правильність, доцільність, оригінальність. Вибір найкращої ідеї.

г) Обґрунтування остаточного вибору. Підбиття підсумків роботи.

4. Опрацювання текстів періодичних видань, художньої та науково-популярної літератури

Пропонуючи учням для активізації роботи й зацікавленості статті з періодичних видань, де розміщено матеріал, що стосується теми уроку, учитель просить звернути увагу на відповідну інформацію, наголошуючи на її доцільності та корисності при вивченні навчального матеріалу. Використовуючи уривки з художніх текстів чи науково-популярної літератури, учитель може переслідувати різні цілі: для ілюстрації пояснюваного матеріалу, постановки запитання, закріплення вивченого.

5.      Використання технології «Незакінчене речення»

На початку уроку школярам пропонують аркуші учнівської роботи «Мої думки»  та пояснюють, що кожен має самостійно закінчити запропоновані речення. Ці речення стосуються теми уроку, і учні мають достатньо знань та власного досвіду для висловлення своїх думок. Після завершення роботи деяким учням пропонується зачитати власні відповіді. Учні повинні бути готові обговорити відповідь товариша або попросити його аргументувати власний варіант закінчення речення. Підсумовуючи результати роботи, учитель робить висновок і повідомляє класу мету та завдання уроку.

6.      Виготовлення саморобних наочних посібників

На початку вивчення теми учні одержують перелік наочних посібників, які вони можуть виготовити. Це можуть бути саморобні прилади, моделі, малюнки, карти, таблиці, схеми тощо. По закінченні роботи варто зробити виставку дитячих витворів з можливою презентацією перед учнівською та вчительською аудиторією.

7.      Виконання творчих завдань

Учням пропонується питання на кшталт: «Що станеться, якщо….?» Такі питання, як правило, містять парадоксальні ситуації. Діти можуть самостійно добирати подібні питання, ставити їх однокласникам, обговорювати, відстоювати власну позицію, використовуючи знання з предмета.

Мотивує учнів до навчання і робота з кросвордами, сканвордами,  чайнвордами, загадками, починаючи від розгадування і закінчуючи самостійним їх складанням.

Сприяє мотивації до навчання і написання оповідань, казок, есе, віршів, нарисів з використанням знань з предмету.

8.      Створення ситуації успіху

У дитини виникає бажання вчитися, коло вона відчуває радість від подолання труднощів, від опанування певної сходинки на шляху до здобуття знань. При цьому виникають складнощі з невстигаючими учнями, яким важко засвоїти новий матеріал. Отже, пропонуються такі прийоми, як: дозування викладу навчального матеріалу, поступовий перехід від репродуктивних до творчих методів навчання,  дія за алгоритмом, виконання вправ з ключами, заохочення роботи учнів середнього рівня вищим балом, чіткий і логічний поділ виучуваного матеріалу на частини, опрацювання і запам’ятовування основних термінів та ключових слів з теми, використання наочності тощо.

9.      Діяльнісний підхід до навчання

Діяльнісний підхід до навчання передбачає практичну діяльність учнів на уроці чи в позаурочний час. При цьому навчальна діяльність учнів може здійснюватися під керівництвом учителя (учні за допомогою наставника визначають усі етапи своєї роботи, планують її, отримуючи поради чи рекомендації з боку вчителя), самостійно (учитель виступає в ролі консультанта). При самоосвітній діяльності учень керує своєю пізнавальною діяльністю самостійно, виконуючи її відповідно до своїх знань, цілей, мотивів.

10.  Прийоми екстраполяції

Прийоми екстраполяції базуються на функції мозку прогнозувати. Уміння переносити наявні знання, вміння, способи діяльності в іншу ситуацію – яскрава ознака творчого мислення. Тут можуть бути використані прийоми перенесення об’єкта в уявне майбутнє, довільне перенесення параметрів, прийом парадоксів, розгляд об’єкта з різних боків, цілісне бачення проблеми тощо.

11.  Використання пізнавальних ігор та ігрових ситуацій

Пізнавальні ігри та ігрові ситуації сприяють пожвавленню роботи учнів на уроці, активізують пізнавальну діяльність школярів. Ігрових ситуацій можна створити безліч, це і введення казкових героїв у навчальний процес, і конкурсні змагання між командами чи окремими учнями, й ігри зі словами чи літерами тощо. Кожен учитель добирає такі ситуації відповідно до навчального матеріалу, його місця у вивченні теми,  віку та підготовки учнів, їх психологічних особливостей.

12.  Прийоми роботи з текстом (або окремими реченнями)

Серед прийомів роботи з текстом для мотивації навчальної діяльності можна назвати такі, як вправи на редагування речень чи тексту, на внесення певних змін у текст чи речення, на порівняння різних текстів щодо їх змісту чи побудови тощо.

           

       Розподіляють інтерактивні технології на чотири групи залежно від мети заняття та форм організації навчальної діяльності  учнів:

·       інтерактивні технології колективно-групового навчання  - технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу;

·       інтерактивні технології кооперативного навчання (організація навчання у малих групах учнів, об’єднаних спільною навчальною метою: робота в парах,

карусель, робота в малих групах, акваріум тощо);

·        технології ситуативного моделювання - побудова навчального процесу за допомогою залучення учня до гри, передусім, ігрове моделювання явищ, щовивчаються;

·        технології опрацювання дискусійних питань - широке публічне обговорення якогось суперечливого питання.

        Використовую наступні сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати у  вивченні  української  мови.

           Починаючи з п’ятого класу, учні знайомляться з такими формами роботи як «асоціативний кущ», «сенкен», «ажурна пилка». Невід`ємною частиною роботи є робота в групах, парах, призначення учнів-консультантів для роботи зі школярами, які мають труднощі.

Групові методи:

 . Робота в парах.  Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети.   Робота в парах дає учням  час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед  класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

  Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах.  Найкраще в трійках

проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок.

  Робота в малих групах (Команда).  Мета: вирішення складних проблемних ситуацій, що потребують колективного розуму, набуття навичок у спілкуванні та співпраці застосовуючи наступні прийоми:  «Діалог», «Синтез думок», «Пошук інформації», «Коло ідей», «Спільний проект».

  Акваріум.  Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах

 ІІ. Інтерактивні технології колективно-групового навчання

       До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу    класу.

Фронтальні методи:

  Велике коло.  Учні  сидять по колу і по черзі за бажанням висловлюються з приводу певного питання. Обговорення триває, поки є бажаючі висловитися. 

  Мікрофон. Це різновид великого кола.  Учні  швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний «мікрофон».

         Цей прийом може використовуватись як у груповій, так і у фронтальній роботі із  учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів («Мозкова атака», «Акваріум» тощо).

  «Мозковий штурм». Якщо в читель збирається на занятті застосувати даний метод, він повинен чітко усвідомлювати, чому саме цей метод було обрано, і яким чином втілити всі ідеї, які були запропоновані на стадії генерації.

Мозаїка («Ажурна пилка»)

Це метод, що поєднує і групову, і фронтальну роботу. Малі групи працюють над різними завданнями, після чого переформовуються так, щоб у кожній новоствореній групі були експерти з кожного аспекту проблеми. Дана технологія використовується для створення на занятті ситуації, яка дає змогу  учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. 

 «Дерево рішень»  є технологією розв'язання проблем, яка допомагає   учням проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень шляхом їх обговорення у групах за такою схемою: проблема - варіанти рішень - позитивні і негативні наслідки рішень - найбільш прийнятне рішення - висновки.

  Навчаючи – учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого.

ІІІ. Технології ситуативного моделювання

Гра як інтерактивний метод навчання. Доречно звернути увагу на такі методи, як ділові та рольові ігри, адже саме під час використання методу дидактичної гри спостерігається підвищення інтересу до предмету. Ігри на заняттях допомагають практично застосувати знання.

Гра - це самостійна діяльність, в якій  учні вступають у спілкування з однолітками. Тривалість гри може біти різною – це залежить від мети, якої хоче досягнути вчитель цією грою.

ІV. Технології опрацювання дискусійних питань

        Метод ПРЕС. Метод навчає  учнів виробляти й оформлювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стилістичній формі, переконувати інших.

  Займи позицію. Цей метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо їх вирішення

   Неперервна школа думок (Нескінчений ланцюжок).

Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в  учнів  навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

Дискусія. Дискусія – це широке публічне створення якось спірного питання. Аудіовізуальний метод Кожен з методів навчання має певні переваги  і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання.

IV. Інтерактивні  методи   на уроках української

              мови та літератури.  

    Формування освіченої, творчої особистості, становлення її фізичного та морального здоров'я, забезпечення пріоритетного розвитку людини - основні завдання, які стоять перед  навчальним закладом. У зв'язку з цим основна мета вчителів-словесників полягає у сприянні   розвиткові учнів, які б уміли змістовно, зв'язно і стилістично грамотно висловлювати свої думки. Ця мета реалізується у процесі формування особистості, яка "володіє вміннями і навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися мовними засобами в різних формах, сферах і жанрах мовлення, тобто в забезпеченні належного рівня   компетентності учнів.

      Процес навчання на уроках  української мови та літератури – це не автоматичне вкладання навчального матеріалу в голову учня.

 Мені імпонує думка  «Ефективно навчати, не зацікавивши, неможливо. Вчитель повинен бути творцем-модельєром кожного етапу спілкування дитини з предметом. Загальновідомий факт: через особистість вчителя дитина або ж любить предмет, або ж залишається байдужою до нього». (З книги Ходанич Л.П., Гнаткович Т.Д., Андрела Л.В. «Урок як форма організації навчання рідної мови: Навчально-методичний посібник для вчителів-словесників»)

         Пояснення й демонстрація, самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань. Цього можна досягти тільки за допомогою активного та інтерактивного навчання на уроках. Майстерність учителя допомагає дітям досягти найкращих результатів тими засобами, які найоптимальніші в кожній окремій ситуації.

     Уроки української мови та літератури, організовані за інтерактивними технологіями, сприяють розвитку мислення учнів уміння вислухати товариша і зробити свої висновки, вчитися  вислухати  думку іншого і вміти аргументувати свою думку. Тому, на  своїх уроках української мови та літератури активно застосовую групову навчальну діяльність – модель організації навчання в малих групах, об’єднаних спільною навчальною метою. У груповій навчальній діяльності учні показують високі результати засвоєння знань, формування вмінь. Найчастіше парну і групову роботу я проводжу на етапі застосування набутих знань. Тому, клас поділяю н групи з різними навчальними можливостями, і кожна з цих груп потребує особливого, індивідуального підходу. Найважче працювати зі слабкими учнями, вони потребують дуже багато уваги на уроці, і ось постає питання, як організувати роботу з цими учнями. Щоб не залишати поза увагою інші групи дітей.

      Урок має бути ефективним, оптимальним за структурою. На кожному уроці дається учням час для роздуму, переживання, вибору позиції й обов’язково словесного звучання своїх думок. 

         Отже, одне з правил педагога: намагатись ввести дидактичне завдання у коло інтересів того, хто навчається.( З книги Ходанич Л.П., Гнаткович Т.Д., Андрела Л.В. «Урок як форма організації навчання рідної мови: Навчально-методичний посібник для вчителів-словесників» ). Для цього необхідно добре знати бажання, потреби вікової категорії учнів у цілому і кожного окремо. На сучасних уроках літератури повинні переважати колективні форми роботи. Ще Л. Виготський твердив, що в співпраці дитина може зробити більше, ніж самостійно.

«Асоціативний кущ»

Метод «асоціативний кущ» особливо вдається на уроках з розвитку зв’язного мовлення та під час уроків-аналізів образів літературних героїв. Так у 7 класі під час вивчення твору А. Чайковського «За сестрою», учнів «одягають» головного героя Павлуся в ті риси характеру, які, на їх погляд, властиві йому. На дошці з`являється асоціативний кущ

Метод «асоціативного куща» раціонально використовувати на уроках зв’язного мовлення, виразного читання.

«Ажурна пилка»

Створюються «домашні» та «експертні» групи. Готується матеріал для  «домашньої» групи. Кожний учень повинен входити в дві групи. Спочатку школярів об’єднують у «домашні» групи, а потім створюються «експертні». Для роботи використовуються кольорові картки та роздаються учням. У кожній «домашній» групі всі її учасники повинні мати картки різних кольорів, а кожній «експертній» - однакові. Далі дається завдання «домашнім» групам, наголошуючи, що кожний повинен опрацювати інформацію на достатньому рівні. Після завершення роботи «домашніх» груп пропонується учням розійтися по своїх «кольорових» групах, де вони стануть експертами з окремої теми. Учні повинні уважно слухати представників і аналізують матеріал. Після завершення роботи пропонується школярам повернутися «додому». Кожний має поділитися інформацією, отриманою в «експертній» групі. Завдання «домашніх» груп у цьому випадку є остаточне узагальнення та корекція всієї інформації.